Профілактика

Як захистити себе та оточуючих від герпесу?

Головна Профілактика

Вважається, що часті стресові ситуації, перевтома, неправильний спосіб життя (нерегулярний сон, куріння, неправильне харчування, недостатня рухова активність тощо), хронічні захворювання негативно впливають на стан імунної системи, що створює сприятливі умови для активації вірусу і почастішання спалахів герпесу. Виявлення та уникнення цих факторів може допомогти зменшити частоту загострень герпесу.

Вірус простого герпесу 1 типу найбільш заразний у період загострення, проте може передаватися і тоді, коли симптоми відсутні, а самопочуття хворого не порушене. Тому на час загострення простого герпесу слід максимально зменшити, а краще взагалі припинити контакти хворого з оточуючими, що дасть змогу суттєво зменшити імовірність передачі інфекції. Хворий у період спалаху хвороби не повинен не користуватися чужими предметами особистої гігієни, на цей період для нього необхідного виділити індивідуальний посуд, рушник, зубну щітку, виділити окрему постільну білизну тощо. В жодному разі цими предметами не повинні користуватися члени сім’ї – для них засоби індивідуальної гігієни хворого є джерелом герпетичної інфекції. Хворому на час герпетичних висипань не слід торкатися руками уражених ділянок шкіри, а якщо так вже сталось – наприклад, після нанесення мазей або кремів, необхідно ретельно вимити руки, тому що таким чином хворий може сам інфікувати себе (ураження очей). Краще для обробки ділянок ураження використовувати одноразові ватні палички або спонжі, і обов’язково викидати після використання. Адже всі предмети, що проконтактували з ураженою герпесом ділянкою, на найближчі години стають джерелом інфікування для членів родини, особливо для маленьких дітей. Тому у цей період не варто втрачати пильність.

Також людям з герпесом слід утримуватися від оральних статевих контактів, щоб не допустити передачу вірусу простого герпесу 1 типу на статеві органи статевого партнера. Особам з симптомами генітального герпесу рекомендовано утримуватися від статевих зносин, поки у них спостерігаються будь-які симптоми.

Заходами, що зменшують ризик розвитку або інфікування вірусом герпесу 2 типу (генітального герпесу) є:

  • Використання презервативів під час сексу.
  • Утримання від статевого контакту, коли присутні симптоми.
  • Уникнення поцілунків при герпетичній висипці на губах чи слизовій оболонці порожнини рота.
  • Загалом віддавати перевагу моногамним стосункам.

Систематичне і правильне користування презервативами може допомогти запобігти поширенню генітального герпесу. Однак презервативи здатні лише знизити ризик інфекції, оскільки зараження генітальним герпесом може статися на тих ділянках, які презервативом не захищені.

Профілактика герпетичних інфекцій загалом зводиться до дотримання загальних правил запобігання респіраторним захворюванням (уникати людних місць і натовпів, проводити загальнозміцнювальні заходи для посилення опірності організму). Оскільки вірус Епштейна-Барр та цитомегаловірус передається здебільшого через слину, то заходи їх профілактики досить однозначні і полягають у дотриманні елементарних правил особистої гігієни.

Вагітним жінкам з симптомами генітального герпесу слід інформувати про свій стан лікаря. Запобігання первинному інфікуванню вірусом генітального герпесу особливо важливо на пізніх термінах вагітності, оскільки саме в цьому періоді існує максимальний ризик розвитку герпесу в новонародженого. Тому профілактичні заходи щодо інфікування герпесом під час вагітності полягають у виключенні статевих контактів з партнером, у якого є герпетичні висипання, а в третьому триместрі вагітності варто взагалі утриматися від інтимних стосунків, якщо у партнера коли-небудь мали місце бути герпетичні висипання.

Наразі проводяться дослідження щодо розробки більш ефективних методів профілактики зараження вірусами герпесу, наприклад, вакцин. На даний час вивчаються кілька вакцин-кандидатів проти вірусів простого герпесу. Вакцина проти вітряної віспи була нещодавно зареєстрована в США. На даний час це єдина герпесвірусна інфекція, проти якої існує щеплення. Ця жива, ослаблена вакцина призначена для імунізації здорових дітей, а не осіб з ослабленим імунітетом. Експериментальні вакцини для вірусів простого герпесу 1 і 2 типів і цитомегаловірусу знаходяться на різних стадіях клінічних випробувань. Вакцини проти вірусу Епштейна-Барр сьогодні лише розробляються.